Герой України (2005), заслужений працівник культури України та Польщі, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1989), Академік Української академії мистецтв (2002), Заслужений працівник культури України та Польщі, Президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), . Нагороджений : почесною відзнакою президента України (2001) орденом «За заслуги » І та ІІ ступеня, найвищою відзнакою Польщі орденом «Командора» ( 2003),орден «Честь, Віра, Слава» І ступеня (2010), лауреат всеукраїнської премії в галузі гуманітарних наук «Визнання», всеукраїнська премія «Гордість країни» (2004), член Ради по Шевченківській премії. Найпопулярніша особа Львівщини «Галицький лицар»(1999). Почесний громадянин: Золочівського району (2009), Буського району (1912), Львова (2009), м. Винники, м. Дубно (1998). Хрести: Галицький Хрест(1998), Український реєстровий хрест ІІІ ступеня, Івана Мазепи. Відзнака президента України ( 2009). Медаль «Carabinieri tutela patrimonio culturale» (1999). Учасник бойових дій УПА (2006).
За ініціативи Бориса Возницького засновано 16 музейних комплексів, відновлено замки Галичини: Олеський, Золочівський, Підгорецький, Жовківський.
12 квітня2013 року Міністерством культури України видано наказ « Про присвоєння імені Б.Г. Возницького Львівській національній галереї мистецтв».
Завдяки його натхненній і героїчній праці історія українського мистецтва поповнилася численними сторінками, саме йому ми завдячуємо збереженням національної культурної спадщини.
Це врятовані ним усі віднайдені 32 скульптури Івана Георга Пінзеля, створений та діє музей цього унікального скульптора 18ст. з 2000 року. Каплиця Боїмів відкрита у 1967р., Музей мистецтва староукраїнської книги-1975р., Олеський замок- 1975р., у підніжжя Олеського замку у бувшому монастирі ордена капуцинів створив єдині на Україні «Студійні фондосховища», Музей- садиба Маркіяна Шашкевича -1993р., Музей найстаріших пам’яток м.Львова-1994р., Підгорецький замок -1980-1995., П’ятничанська вежа – 1996., Музей Теодозії Бриж- 2000р, Палац Потоцьких ( Європейське мистецтво 14-18 ст.) , Мистецько-історичний сектор «Жовківський замок» 2003р.,Музей- меморіал гетьмана Івана Виговського – 2004, Золочівський замок – 2004р., Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри- 2009, Музей мистецтва та історії Жидачівської землі ( задум та розпочаті роботи Б.Возницького, відкрили у 2014 р. ). Ним були врятовані кам’яні надгробки 16-18 ст., які були розбиті на уламки, зібрав їх і створив експозицію в музеї Олеського замку.
Львівська національна галерея мистецтв – сьогодні – один з найбільших та найбагатіших музеїв України.
Життєпис великого Музейника виходить далеко за межі звичайного реєстру подій та фактів – його внесок в українську культуру і музейну справу неможливо переоцінити і важко перевершити. Робота Бориса Возницького у порятунку мистецької спадщини мала безпрецедентний в українській історії масштаб. Разом із колегами він зібрав та врятував понад 36 тисяч унікальних творів вітчизняного мистецтва.
100-річчя Бориса Возницького
100-річчя Бориса Возницького
Герой України (2005), заслужений працівник культури України та Польщі, лауреат Державної премії ім. Тараса Шевченка (1989), Академік Української академії мистецтв (2002), Заслужений працівник культури України та Польщі, Президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ІСОМ), . Нагороджений : почесною відзнакою президента України (2001) орденом «За заслуги » І та ІІ ступеня, найвищою відзнакою Польщі орденом «Командора» ( 2003),орден «Честь, Віра, Слава» І ступеня (2010), лауреат всеукраїнської премії в галузі гуманітарних наук «Визнання», всеукраїнська премія «Гордість країни» (2004), член Ради по Шевченківській премії. Найпопулярніша особа Львівщини «Галицький лицар»(1999). Почесний громадянин: Золочівського району (2009), Буського району (1912), Львова (2009), м. Винники, м. Дубно (1998). Хрести: Галицький Хрест(1998), Український реєстровий хрест ІІІ ступеня, Івана Мазепи. Відзнака президента України ( 2009). Медаль «Carabinieri tutela patrimonio culturale» (1999). Учасник бойових дій УПА (2006).
За ініціативи Бориса Возницького засновано 16 музейних комплексів, відновлено замки Галичини: Олеський, Золочівський, Підгорецький, Жовківський.
12 квітня2013 року Міністерством культури України видано наказ « Про присвоєння імені Б.Г. Возницького Львівській національній галереї мистецтв».
Завдяки його натхненній і героїчній праці історія українського мистецтва поповнилася численними сторінками, саме йому ми завдячуємо збереженням національної культурної спадщини.
Це врятовані ним усі віднайдені 32 скульптури Івана Георга Пінзеля, створений та діє музей цього унікального скульптора 18ст. з 2000 року. Каплиця Боїмів відкрита у 1967р., Музей мистецтва староукраїнської книги-1975р., Олеський замок- 1975р., у підніжжя Олеського замку у бувшому монастирі ордена капуцинів створив єдині на Україні «Студійні фондосховища», Музей- садиба Маркіяна Шашкевича -1993р., Музей найстаріших пам’яток м.Львова-1994р., Підгорецький замок -1980-1995., П’ятничанська вежа – 1996., Музей Теодозії Бриж- 2000р, Палац Потоцьких ( Європейське мистецтво 14-18 ст.) , Мистецько-історичний сектор «Жовківський замок» 2003р.,Музей- меморіал гетьмана Івана Виговського – 2004, Золочівський замок – 2004р., Музей модерної скульптури Михайла Дзиндри- 2009, Музей мистецтва та історії Жидачівської землі ( задум та розпочаті роботи Б.Возницького, відкрили у 2014 р. ). Ним були врятовані кам’яні надгробки 16-18 ст., які були розбиті на уламки, зібрав їх і створив експозицію в музеї Олеського замку.
Львівська національна галерея мистецтв – сьогодні – один з найбільших та найбагатіших музеїв України.
Життєпис великого Музейника виходить далеко за межі звичайного реєстру подій та фактів – його внесок в українську культуру і музейну справу неможливо переоцінити і важко перевершити. Робота Бориса Возницького у порятунку мистецької спадщини мала безпрецедентний в українській історії масштаб. Разом із колегами він зібрав та врятував понад 36 тисяч унікальних творів вітчизняного мистецтва.